посилання на друковані роботи

Список друкованих робіт

Сорочан Тамари Михайлівни

в Електронній бібліотеці НАПНУ

1.     Професійна діяльність андрагога: функції та компетенції

Sorochan, Tamara (orcid.org/0000-0002-4704-2385) (2018) Професійна діяльність андрагога: функції та компетенції. Fundamental applied researches in practice of leading scientific schools, 2 (26). стор. 287-293. ISSN 2313-7525

https://farplss.org/index.php/journal/article/view/347

2.     Методична робота: підготовка вчителів до реалізації концепції «Нова українська школа»

Сорочан, Т.М. (2018) Методична робота: підготовка вчителів до реалізації концепції «Нова українська школа» Методист, 6. (У процесі публікації)

http://lib.iitta.gov.ua/710731/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98%D0%A1%D0%A2_05.pdf

3.     Підготовка тренерів для навчання вчителів Нової української школи

Сорочан, Т.М. (2018) Підготовка тренерів для навчання вчителів Нової української школи Методист, 2. 

http://lib.iitta.gov.ua/709943/1/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD.pdf

4.     Проблеми і перспективи розвитку післядипломної педагогічної освіти в умовах розбудови нової української школи

Олійник, В.В., Кириченко, М.О., Отич, О.М., Сорочан, Т.М., Бондарчук, О.І., Діденко, Н.Г., Сергеєва, Л.М., Клокар, Н.І., Сидоренко, В.В. and Скрипник, М.І. (2017) Проблеми і перспективи розвитку післядипломної педагогічної освіти в умовах розбудови нової української школи  Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). стор. 382-391. 

http://lib.iitta.gov.ua/710171/1/%D0%A3%D0%9C%D0%9E%20-%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%AE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9D%D0%90%D0%9F%D0%9D%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%281%29.pdf

5.     Курикулум підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників та керівників закладів освіти галузі знань 01 Педагогічна освіта: зб. робочих навчальних програм: авторський колектив

Сорочан, Т.М., Сидоренко, В.В., Скрипник, М.І., Єрмоленко, А.Б., Ілляхова, М.В., Кравчинська, Т.С., Левченко, В.В., Наумова, Вікторія Юріївна, Ніколенко, Л.Т., Панченко, Л.Ф. and Катюк, Я. Л. (2017) Курикулум підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників та керівників закладів освіти галузі знань 01 Педагогічна освіта: зб. робочих навчальних програм: авторський колектив ЦІППО, м. Київ, Україна.

http://lib.iitta.gov.ua/706868/

6.     Концепція (візія) реформування системи підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників

Богачков, Ю.М., В’юн, В.В., Кушнір, Н.О., Пасечнікова, Л.П., Полетаєва, Л.М., Слюсаренко, О.М., Сорочан, Т.М., Хмелевський, М.О. and Полякова, Г. А. (2016) Концепція (візія) реформування системи підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників , м. Київ, Україна. (Неопублікований)

http://lib.iitta.gov.ua/704884/2/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F_31.06.2016_1.pdf

7.     Технології професійного розвитку педагогів: методичний порадник

Сорочан, Т.М., Скрипник, М.І., Ніколенко, Л.Т., Катюк, Я. Л., Сидоренко, В.В., Єрмоленко, А.Б., Ілляхова, М.В., Кравчинська, Т.С., Горяна, Л.Г., Наумова, Вікторія Юріївна and Левченко, В.В. (2016) Технології професійного розвитку педагогів: методичний порадник ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", м. Київ, Україна.

http://lib.iitta.gov.ua/706933/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2016.pdf

8.     Інфраструктура навчального закладу в теорії та практиці управління освітою

Сорочан, Т.М. (2015) Інфраструктура навчального закладу в теорії та практиці управління освітою Проблеми освіти, 2 (83). стор. 180-185.

http://lib.iitta.gov.ua/26727/

9.     Концепція та визначення напрямів діяльності «Школи успіху»: управлінський аспект

Сорочан, Т.М. (2013) Концепція та визначення напрямів діяльності «Школи успіху»: управлінський аспект Освіта на Луганщині, 2 (39). стор. 31-35.

http://lib.iitta.gov.ua/26585/2/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_%D1%81%D1%82%202013.pdf

10.                        Концепція науково-методичної робота в добу освітніх змін: традиції, інновації, перспективи розвитку

Сорочан, Т.М. (2013) Концепція науково-методичної робота в добу освітніх змін: традиції, інновації, перспективи розвиткуМетодист, 2 (14). стор. 7-12.

http://lib.iitta.gov.ua/703966/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_6.pdf

11.                        Професійний розвиток керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній педагогічній освіті регіонального рівня (за матеріалами Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти)

Сорочан, Т.М., Данильєв, А.О., Дьяченко, Б.А. and Рудіна, О.М. (2013) Професійний розвиток керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній педагогічній освіті регіонального рівня (за матеріалами Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти) Монографія. СПД Рєзніков В.С, м.Луганськ, Україна.

http://lib.iitta.gov.ua/26581/1/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD.pdf

12.                        Місія та функції андрагогів у системі післядипломної педагогічної освіти

Сорочан, Т.М. (2012) Місія та функції андрагогів у системі післядипломної педагогічної освіти Післядипломна освіта в Україні, 2 (21). стор. 92-96.

http://lib.iitta.gov.ua/703965/2/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_4.pdf

13.                        Науково-методична робота в регіональній системі післядипломної педагогічної освіти

Сорочан, Т.М. (2012) Науково-методична робота в регіональній системі післядипломної педагогічної освіти Освіта на Луганщині, 1. стор. 11-18.

http://lib.iitta.gov.ua/703967/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_7.pdf

14.                        Наступність професійного розвитку вчителів у системі університетської та післядипломної освіти

Сорочан, Т.М. (2011) Наступність професійного розвитку вчителів у системі університетської та післядипломної освіти Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 20 (231). стор. 274-284.

http://lib.iitta.gov.ua/703944/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_1.pdf

15.                        Професіоналізм та компетентності вчителів у контексті післядипломної освіти

Сорочан, Т.М. (2010) Професіоналізм та компетентності вчителів у контексті післядипломної освіти Освіта на Луганщині, 2. стор. 7-12.

http://lib.iitta.gov.ua/703950/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_8.pdf

16.                        Безперервна освіта педагогів: управлінський аспект

Сорочан, Т.М. (2010) Безперервна освіта педагогів: управлінський аспект Післядипломна освіта в Україні, 2. стор. 73-75.

http://lib.iitta.gov.ua/703964/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_3.pdf

17.                        Післядипломна педагогічна освіта у добу змін (регіональний аспект)

Сорочан, Т.М. (2009) Післядипломна педагогічна освіта у добу змін (регіональний аспект) Освіта на Луганщині, 1. стор. 10-17.

http://lib.iitta.gov.ua/703948/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_11.pdf

18.                        Сучасні технології шкільного менеджменту: опорний конспект для слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Сорочан, Т.М. (2009) Сучасні технології шкільного менеджменту: опорний конспект для слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів СПД Рєзніков В.С., м. Луганськ, Україна.

http://lib.iitta.gov.ua/703942/1/%D0%9A%D0%9F%D0%9A%20%D0%A1%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%A7%D0%90%D0%9D.pdf

19.                        Антикризовий менеджмент загальноосвітнього навчального закладу

Сорочан, Т.М. (2009) Антикризовий менеджмент загальноосвітнього навчального закладу Директор школи, ліцею, гімназії, 3. стор. 108-111.

http://lib.iitta.gov.ua/703969/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_10.pdf

20.                        Антикризові поради керівникові навчального закладу

Сорочан, Т.М. (2009) Антикризові поради керівникові навчального закладу Управління освітою, 11. стор. 3-5.

http://lib.iitta.gov.ua/703968/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_5.pdf

21.                        Професійна діяльність андрагогів: сучасний погляд

Сорочан, Т.М. (2008) Професійна діяльність андрагогів: сучасний погляд Директор школи, ліцею, гімназії, 4. стор. 27-32.

http://lib.iitta.gov.ua/703947/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_12.pdf

22.                        В. Сухомлинський: поради сучасному керівникові

Сорочан, Т.М. (2008) В. Сухомлинський: поради сучасному керівникові Освіта на Луганщині, 2. стор. 4-8.

http://lib.iitta.gov.ua/703946/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_14.pdf

23.                        Управління школою за В. Сухомлинським: погляд із сьогодення

Сорочан, Т.М. (2008) Управління школою за В. Сухомлинським: погляд із сьогодення Наукові записки. – Серія: Педагогічні науки, 78 (2). стор. 252-257.

http://lib.iitta.gov.ua/703945/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_13.pdf

24.                        Регіональна післядипломна педагогічна освіта: пошук нових стратегій та моделей розвитку

Сорочан, Т.М. (2008) Регіональна післядипломна педагогічна освіта: пошук нових стратегій та моделей розвитку Післядипломна освіта в Україні, 2. стор. 11-15.

http://lib.iitta.gov.ua/703949/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_9.pdf

Т.М. Сорочан,

Концепція та визначення напрямів діяльності «Школи успіху»: управлінський аспект

Постановка проблеми. Сучасні наукові концепції та нормативно-правові акти стосовно системи загальної середньої освіти ґрунтуються на розумінні особистості дитини як найвищої цінності і орієнтують керівників, педагогів, батьків на створення умов для її розвитку, розкриття індивідуальних особливостей. У навчальних закладах накопичений значний досвід щодо розвитку різноманітних здібностей дітей, залучення їх до різних видів діяльності, роботи з обдарованою молоддю тощо.

Проте суттєвим недоліком освітньої практики є намагання педагогів порівнювати досягнення однієї дитини з досягненнями інших. Це стосується як навчальної діяльності, так і інших сфер шкільного життя. Перебільшення значення різноманітних рейтингів щодо визначення досягнень учнів є однією з причин нехтування учнями почуттями та думками інших людей, безвідповідальних вчинків дітей, байдужості до власного здоров’я, долі, недостатньої мотивації до навчання та участі у громадському житті, а також таких проявів, як нігілізм, соціальна апатія тощо. Сприяє посиленню цих тенденцій обмежена представленість у змісті освіти предметів, центрованих на особистості дитини: філософії, психології, етики, мистецтва.

Отже, у науці та практиці недостатня увага акцентується на такому аспекті, як досягнення власного успіху кожною дитиною вже в школі, а потім – у майбутньому дорослому житті, усвідомленні нею передумов цього успіху на певному етапі життя. У той же час сучасні тенденції розвитку суспільства зумовлюють необхідність плекання особистості, здатної досягти успіху у професії, особистому та громадянському житті, і починати формування такої особистості слід уже з дитинства.

Не менш важлива увага має приділятися сприянню позиції педагога як успішного професіонала, який здатен транслювати дитині шляхетність, впевненість у собі, оптимізм, пізнавальну активність, наполегливість, заохочувати до самореалізації, творчості тощо.

Підтвердженням цієї думки є розповсюдження в світі та зростання затребуваності коучингу та інших подібних технологій.

Ми обрали УСПІХ ключовим поняттям експериментальної роботи із загальноосвітніми навчальними закладами, які прагнуть забезпечити умови для особистісного розвитку та самореалізації кожної дитини, незалежно від рівня обдарованості, сфери виявлення здібностей.

Мета: обґрунтувати, розробити, апробувати концепцію, модель, управлінські та педагогічні технології «Школи успіху».

Завдання.

1. Узагальнити науково-теоретичні та методологічні основи та цілісного педагогічного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі.

2. Охарактеризувати особливості управління цілісним педагогічним процесом у сучасній школі.

3. Обґрунтувати концепцію «Школи успіху».

4. Розробити базову та варіативні моделі управління та цілісного педагогічного процесу в «Школі успіху».

5. Розробити та апробувати управлінські та педагогічні технології «Школи успіху».

6. Визначити критерії та показники аналізу діяльності «Школи успіху».

7. Узагальнити практичний досвід діяльності загальноосвітніх навчальних закладів – «Шкіл успіху» та надати науково-методичні рекомендації щодо запровадження відповідної концепції, моделі та технологій в масову практику.

Об’єкт – цілісний педагогічний процес у загальноосвітньому навчальному закладі.

Предмет – концепція, модель, управлінські та педагогічні технології цілісного педагогічного процесу, спрямованого на самореалізацію особистості.

Основним поняттям дослідження є успіх. Успіх – позитивний наслідок роботи, справи; значні досягнення; досягнення в навчанні; громадське визнання, схвалення чого-небудь, чиїхось досягнень (ВТССУМ, с. 1304).

Виходячи з цього визначення, ми узагальнюємо такі положення:

Ø успіху має передувати діяльність, наполеглива робота (над собою, індивідуальна, спільна, колективна);

Ø успіх полягає в результаті (сьогодні результат більший, ніж раніше, а в перспективі ще зростатиме);

Ø успіх має бути визнаний іншими людьми (ми приносимо користь не лише собі, а й іншим).

Вважаємо, що успіх можна представити у декількох аспектах. По-перше, за кількісною ознакою участі можна виокремити особистий та колективний успіх; по-друге, за сферою буття – життєвий та професійний успіх, за напрямом діяльності – науковий, творчий, спортивний, соціальний успіх.

Отже, «Школа успіху» – це концепція нового бачення місії загальноосвітнього навчального закладу; модель цілісного педагогічного процесу щодо створення умов для самореалізації кожної особистості (керівника, педагога, учня); це управлінські та педагогічні технології, основані на фасилітації, взаємодії та мотивації щодо досягнення результату.

Звернемося до витоків школи успіху.

Українська педагогічна думка щодо значення школи, творчості, добра в житті дитини найбільш виразно представлена у спадщині Василя Сухомлинського (1918 – 1970). Створивши школу сумління, взаємоповаги, радості навчання та праці, він показав світу взірець гуманістичної освіти на тому етапі розвитку радянської педагогіки, коли переважали одностайність думок, цензура, дисципліна у крайніх проявах.

Педагог наголошував, що працюючи над втіленням у практику ідеї всебічного розвитку, не можна досягти однакового для всіх дітей інтелектуального рівня, а слід сприсатися на можливості, зумовлені природою дитини, її родинним оточенням, соціальним середовищем. В.О. Сухомлинський засуджував діяльність учителів, яка призводила до появи в дітей відчуття меншовартості, власної недосконалості, адже кожна людина має право бути щасливою, і покликання школи – їй у цьому допомогти. Духовне життя школи і її вихованців, вважав В.О. Сухомлинський, не повинні обмежуватися, вичерпуватися самими успіхами в оволодінні навчальною програмою.

В історії зарубіжної педагогіки у першій половині ХХ століття ідею школи успіху для кожної дитини наповнив змістом Селестен Френе (1896 – 1966). Педагогічна концепція французького педагога і зараз користується популярністю в країнах Західної Європи. У невеличкій сільській школі він створив майстерні (типографію, майстерню для прикладної творчості, кулінарії, прядіння тощо), ввів учнівське самоврядування, змінив форми та зміст навчання, залучивши дітей до творчої роботи з «вільними текстами». У них діти писали про свої сім'ї, друзів, передавали враження від спостережень, прогулянок, прочитаних книжок. Тексти обговорювалися, доповнювалися, вдосконалювалися й друкувалися. При цьому відбувалося й навчання граматичних правил. Особливу увагу Френе приділяв розвивальному та виховному середовищу, яке створював разом із дітьми. Саме в такий спосіб, уважав він, дитина природно розвиває свої здібності, зв'язує свої знання із життям. Школа Френе стала доступною для дітей, проте елітною для педагогів.

У 20-х – 30-х роках в українському журналі "Шлях освіти" було надруковано 12 статей С. Френе. Цікаво, що стаття, присвячена методиці застосування шкільної друкарні, уперше була опублікована українською мовою, а вже згодом – французькою на батьківщині педагога.

Педагогічна система С. Френе – глибоко гуманна, у ній органічно поєднуються психологія, дидактика і методика навчання. Її головні ознаки: обов'язкове врахування особливостей вікової психології та різноманітності здібностей і нахилів дітей, цілеспрямоване стимулювання їхньої інтелектуальної та емоційної активності, суспільно корисна праця на всіх етапах навчання, створення ефективної системи шкільного самоврядування, виховання в дусі високих моральних і громадянських ідеалів.

На сучасному етапі розвитку ідей щодо гуманної місії школи як сприятливого середовища для учнів відзначимо праці О.Я. Савченко. Учена представила систему цінностей, яку має опанувати дитина в школі, а саме цінності загальнолюдської, інформаційної та мовної культури, здоров’я, громадянськості, екологічного світогляду, здатності навчатися впродовж життя. Вона називає В. Сухомлинського духовним наставником українських учителів, і в її науковому доробку висвітлено сучасну педагогіку добра по відношенню до дитини та вчителя, описані технології поетапної підготовки дітей до життя в суспільстві знань. О.Я. Савченко відкрила для сучасних учителів сучасну дидактику та сучасний виховний потенціал освіти. Якщо вони будуть глибоко осмислені педагогічною спільнотою та реалізовані у навчально-виховному процесі, то кожна школа України може стати школою успіху для вчителя та дитини.

Школа успіху має відповідати на виклики сучасності. Наведемо основні характеристики системи освіти, у контексті яких має розглядатися концепція школи успіху. Освіта як соціальний інститут сприяє розвитку демократії, становленню економіки держави. Освіта розвиває людські ресурси і виконує в суспільстві важливі функції, а саме:

Ø розвиває творчі здібності особистості, забезпечує передумови участі людини в економічному, соціальному та культурному житті суспільства;

Ø забезпечує соціалізацію особистості;

Ø здійснює передачу і трансформацію культури;

Ø сприяє економічному розвитку, впливає на підвищення ефективності економіки;

Ø відіграє ключову роль у технологічних перетвореннях;

Ø поліпшує стосунки людини з оточуючим середовищем.

Освіта інноваційними змінами реагує на виникнення протиріч у суспільстві та в житті людини. Нові економічні умови, розвиток ринкових відносин все більш впливають на різні сфери суспільного життя, в тому числі й на діяльність освітніх закладів. Знання закономірностей і принципів економічного розвитку дозволяє керівникам шкіл обґрунтовано управляти своїм навчальним закладом, впевнено приймати управлінські рішення, визначати стратегію й тактику досягнення мети, раціонально використовувати матеріальні, фінансові та людські ресурси.

Визначення особливостей сучасної освіти дає підстави для пошуку та обґрунтування основних концептів школи успіху.

Соціально-педагогічний концепт передбачає, що діяльність школи успіху ґрунтується на демократичному ідеалі поваги до кожної людини та її прав на участь у справах громади, що стосуються загального добра.

Особистісний концепт затверджує право дитини мати у навчальному закладі умови для розвитку, збереження здоров’я, творчості, можливості впливати на освітні ситуації, бути вмотивованим до успіху. Свобода мислення, самовираження, право на помилку визначають взаємодію дитини з педагогами та оточуючим соціально-педагогічним середовищем.

Діяльнісний концепт забезпечує можливість для дитини самостійно планувати власну діяльність, здійснювати ціле покладання, аналізувати ситуацію, розробляти різні варіанти діяльності, реалізовувати задуми, здійснювати самоконтроль.

Управлінський концепт спрямований на створення умов щодо успішної діяльності та самореалізації кожного учасника навчально-виховного процесу, розвиток відповідної організаційної культури, підготовку педагогічних кадрів до використання технологій фасилітації.

Технологічний концепт визначає педагогічні технології досягнення успіху дітьми у різноманітних сферах самореалізації, яка ґрунтується на засадах педагогіки життєтворчості.

Визначимо сутнісні ознаки школи успіху, яка:

Ø розвиває особистісний потенціал та особистість кожного учасника навчально-виховного процесу;

Ø сприяє покращенню оточуючого середовища, психологічного мікроклімату та міжособистісних стосунків;

Ø налаштовує на активність, доброчинність, творчість;

Ø навчає жити в умовах демократії, бути суспільно корисною особистістю, реалізовувати свої права та свободи, виконувати обов’язки;

Ø заохочує самостійність у прийнятті рішень, критичне ставлення до думок та явищ;

Ø стимулює здатність особистості до вчинку згідно з морально-етичними нормами.

Для керівника школи, який хоче створити школу успіху, можна порекомендувати таку стратегію та технологію переходу до неї:

Ø визначити відповідні етапи;

Ø спланувати організаційні заходи;

Ø передбачити необхідні ресурси (матеріальні, кадрові, фінансові);

Ø підготувати педагогічну та громадську думку;

Ø виробити управлінські рішення;

Ø забезпечити PR-підтримку обраній моделі.

Школа успіху ґрунтується на засадах педагогічної та управлінської фасилітації. Активність суб’єктів цілісного педагогічного процесу визначається потребою в самореалізації. Більшість дослідників (Р. Бернс, К. Роджерс, А. Маслоу та ін.) стверджують, що фасилітуючу взаємодію може здійснити лише педагог (або керівник) із позитивною „Я-концепцією”.

Перенесення цих підходів у реалії сучасної освіти може бути основою для розуміння фасилітації як її нової функції. Фасилітація – це такий тип педагогічної взаємодії, при якому головною метою діяльності педагога (керівника) стає створення сприятливих умов для саморозвитку та самореалізації іншого суб’єкта. Фасилітуюча взаємодія розглядається нами як ціннісно-смислова, коли між суб’єктами утворюється глибокий, стійкий зв’язок, який сприяє особистісному розвитку.

Таким чином, успіх – це поступ особистості до омріяної мети, це шлях, на якому дитину підтримають досвідчені педагоги та керівники. Успіх – це рішення та дії щодо їхньої реалізації. Школа успіху – для всіх, це педагогіка фасилітації, взаємодії та творчості.

так змінюється освіта

Технологии всё стремительней трансформируют то, как мы учимся, но меняются ли вслед за этим те, кто нас учит? Мы узнали, что пишут о педагогических профессиях ближайшего будущего в экспертных докладах, и нашли восемь футуристических вакансий в образовании, открытых уже сегодня.

Образование занимает всё большую долю в нашей жизни. Если раньше мы учились только несколько лет жизни от звонка до звонка, то сегодня всё больше людей учатся везде и всегда, используя для этого технологии, раньше доступное только в секретных лабораториях. Вместе с этим меняется и роль педагога. Точнее, учителям приходится осваивать всё новые сферы деятельности. Мы изучили ворох докладов и списки вакансий самых продвинутых учебных заведений в мире, чтобы представить, чем займутся преподаватели нового поколения.

• 
  Профессии будущего. Источник: Атлас новых профессий.

Интернет при правильном использовании превращается в постоянно обновляемый, адаптивный и бесконечный учебник. И написан он не одним человеком (или коллективом авторов из одной институции), а взаимооценивающим обширнейшим сообществом экспертов со всего мира. В этом состоит идея открытых образовательных ресурсов (Open Educational Resources, OER). Сторонники открытого образования считают, что учиться надо не по книге с фиксированным содержанием, а по книге-конструктору, пересобираемой из видео, текстов, игр и прочего, находящихся в свободном доступе. В такой ситуации учитель (как и учебник) перестаёт выступать в качестве хранилища и репродуктора информации.

Доклад «Перепридумывая роль учителя» посвящён преподаванию в «смешанном» классе, где использование OER фактически приравнивается к очным занятиям. В нём описаны три возможных профессиональных траектории, представляющие альтернативу модели лектор — «говорящая голова».

«Исследователь» избегает традиционную педагогику, пробуя всё новые способы преподнести материал. Его преимущество состоит не столько в том, что он пробует всё новое, но в том, что он быстро находит слабости текущих способов и сменяет инструменты.

«Интегратор» более тщательно проверяет качество новых ресурсов и инструментов. Не придумывает новых решений, но выбирает существующие методики согласно наблюдениям за успехами и поведением своего класса.

«Путеводитель» выбирает способы подачи материала исходя из пожеланий самих учеников, и поэтому является гарантом получения знаний, а не их источником. Помогает подобрать учебные ресурсы для самостоятельного их изучения, что позволяет одновременно управляться с классом, в котором каждый занят своим делом.

Трансформация образования требует не только качественного изменения учителей, попавших в новые условия, но и одновременно рождает запрос на новые педагогические профессии. Эта ситуация отражена в «Атласе новых профессий», подготовленном АСИ и Сколково. Уже сейчас на стыке IT и образования находятся разработчики учебных онлайн-платформ. Они должны не только разбираться в программировании, но также иметь преподавательский опыт, понимать, как «думает» ученик, чтобы смоделировать его образовательную траекторию при обучении на проектируемой платформе. Те же требования относятся и к геймдизайнерам, выбравшим рынок образовательных игр. На горизонт ближайших двадцати лет есть и более футуристические варианты. Это, например, разработчик индивидуальных образовательных траекторий и тренер состояний сознания, помогающий прокачивать усидчивость, концентрацию и спокойствие для успехов в учёбе.

Обе профессии востребованы уже сейчас, когда некоторые одновременно ходят на пары в университете, работают над собственными проектами в фаблабе и слушают онлайн-курсы. При этом все эти разные образовательные форматы остаются рассинхронизированными вместо того, чтобы составлять цельную и осмысленную траекторию обучения. Да и от тренировок состояний сознания едва ли откажутся студенты и школьники, отчаявшиеся побороть прокрастинацию.

Впрочем, нельзя сказать, что педагогические профессии будущего существуют исключительно в докладах и прогнозах. Так, в университете Джорджа Мейсона есть несколько магистерских и аспирантских направлений по образовательным технологиям. Выпускники работают UX-специалистами, ответственными за «геймплей» образовательных платформ и приложений, аналитиками, оценивающими полезность новых сервисов и технологий для учёбы, а также учителями-консультантами, способными говорить с разработчиками на одном языке. Такие специалисты востребованы, к примеру, в отделе образования National Geographic. Славная документальными фильмами о дикой природе компания, последнее время производит также онлайн-курсы и образовательные игры. В государственную систему образования же педагоги будущего встраиваются в качестве трендсеттеров, определяющих, какие технологии и сервисы использовать на уровне муниципалитетов.

Чтобы продемонстрировать текущий запрос на педагогов будущего, мы отобрали семь открытых вакансий, размещённых в разделе Jobs ведущего американского edtech-издания EdSurge.

Учитель математики для онлайн-платформы

Платформа CK—12 ищет учителя, который сможет добавлять и редактировать задания по математике. Помимо того, что каждое упражнение должно быть грамотно и ясно сформулировано, все они должны образовывать цельные и согласованные курсы. Обязателен педагогический стаж не менее трёх лет. Среди специфических навыков — владение приложениями для редактирования формул и уравнений.

Тематический редактор онлайн-уроков

В Академию Хана требуется человек, владеющий математикой, физикой, биологией и химией старших классов, а также Google документами и формами. Удалённая должность подразумевает просмотр образовательных видео и проставление в них тематических тегов. В первую очередь, цель таких тегов — облегчить навигацию на микроуровне, чтобы ученик легко понимал, на какой секунде включить видеоурок № 34 и послушать о строении зиготы.

Контент-директор образовательной платформы

В круг обязанностей такого специалиста входит оценка учебных материалов, взаимодействие с сообществом лояльных учителей, продумывание концептуального строения учебных курсов. Помимо этого необходимо ориентироваться в актуальных исследованиях эффективности различных методов онлайн-обучения. Претендент должен иметь опыт работы учителем (а также применения образовательных технологий непосредственно с учениками в классе), составления оригинальных учебных планов, базовые навыки программирования и графического дизайна.

Преподаватель экспериментального STEM

В экспериментальный учебный центр открыта вакансия для учителя, способного междисциплинарные уроки с уклоном в робототехнику и программирование, использовать на занятиях такие ресурсы, как Codeacademy и Code.org, чтобы воспитать самостоятельно обучающихся школьников. Среди требований: подключать к образовательному процессу родителей и уникальный опыт каждого из студентов, а также показать, что наука — это расследования и эксперименты, а не зубрёжка. Опыт преподавания обязателен, опыт работы в компании, связанной с наукой, инженерным делом или компьютерными технологиями желателен.

Коуч в школу смешанной модели

В одну из школ, где очные занятия совмещены с онлайн-учёбой, ищут предприимчивого учителя—"путеводителя«. Основное отличие коуча от традиционного преподавателя здесь в том, что он не транслирует знания, а сопровождает самостоятельную учёбу по электронным ресурсам и тем самым выстраивает индивидуальные образовательные траектории для школьников. Одно из требований — «поддерживать весёлую, но полную академических вызовов атмосферу».

Управляющий технологиями в школе

В другую школу требуется посредник между педагогикой и современными технологиями. Основные задачи: анализировать статистику успеваемости по школьной LMS, обеспечивать подключение к интернету, искать и устанавливать образовательные приложения и игры на школьные устройства.

Разработчик пользовательских интерфейсов

В edtech-компании даже программистов и дизайнеров ищут с опытом преподавания за плечами. Так что технологии не отнимают хлеб у учителей, а, напротив, открывают новые возможности для самовыражения в рамках профессии.

Текст: Алексей Морозов 
Иллюстрация на обложке: Атлас новых профессий

http://www.edutainme.ru/post/novye-pedagogicheskie-professii/